ЗМІ про нас

Монополія – зло: чому держава не повинна виробляти спирт

Монополія – зло: чому держава не повинна виробляти спирт

У 2020-му році Україна позбудеться ще однієї монополії. Вже у липні приватні компанії отримають можливість виробляти спирт.

Цій реформі дав старт президент України Володимир Зеленський і одним із її результатів повинна стати перемога над кримінальними кланами, які роками наживалися на спиртовій галузі.

Монополія на спирт: ні — конкуренції, так — корупції

Що таке монополія? Це відсутність конкуренції. А без конкуренції немає і розвитку.

Поки у сусідній Молдові на спиртзаводах ставлять сонячні батареї, частина українських і досі працюють на мазуті та дорогому газі.

На дахах деяких взагалі ростуть дерева. З 89 спиртзаводів (Концерну та ДП "Укрспирт") зараз працюють лише 15.

Щоб підтримувати роботу всієї структури, ціна українського спирту неухильно зростає. Так, середня собівартість виробництва спирту становить 190 гривень за декалітр, а "Укрспирт" продає його за 370 грн.

Хочеш-не хочеш, а купувати змушений. У таких умовах бізнесу вигідніше виробляти горілку де-небудь у Латвії та Білорусії, ніж удома.

Погодьтеся, ситуація для наповнення бюджету не з кращих. Демонополізація спиртової галузі розв’язує цю проблему: як тільки у приватного інвестора з’явиться можливість виробляти спирт, він почне використовувати новітні технології, щоб на виході отримувати собівартість нижче.

Відкритий ринок — це завжди конкуренція, а з нею і прогрес: економічний і технологічний. 

А ще монополія — це обмеження, пліч-о-пліч з яким йде корупція. На спиртовій галузі рік за роком наживались різні клани.

Дійшло до абсурду — у нас є лікеро-горілчані заводи, які у великих обсягах виробляють горілку, а сировину офіційно в "Укрспирті" (який є монополістом!) не закуповують.

Бюджет України від тіньового обігу спирту щорічно втрачає від 8 до 10 мільярдів гривень. Це величезні кошти, які могли б піти на ремонт доріг, лікарень та шкіл по всій країні. Але пішли у чиїсь кишені. Новий закон у цій "чудовій" традиції поставить крапку! 

І хоча системно цю проблему вирішить повне зникнення ДП "Укрспирт" як державної монополії, прямо зараз ми проводимо боротьбу з тіньовим ринком.

По-перше, я негайно звільняю директорів тих заводів, де "не збігаються цифри". Є кілька показників ефективності — собівартість та місячний план.

Якщо собівартість в одного заводу вище, ніж в інших, а плани регулярно не виконуються, є висока ймовірність, що він працює "наліво".

Ми ці показники бачимо і відразу ж прощаємося з такими директорами. Звільнені вже декілька, але, впевнений, це не кінець. А ще ми прямо зараз встановлюємо камери на всі заводи, що працюють.

Вони будуть транслювати те, що відбувається на підприємствах (у тому числі, фіксувати номери машин, що в'їжджають і виїжджають) у режимі on-line.

Днями підпишемо меморандум з Державною податковою службою, щоб вони за цим стежили. Все це — тимчасові заходи, але вони повинні хоч трохи стримати запал угруповань, які десятиліттями сиділи на потоках. 

До речі, деякі критики реформи кажуть: треба залишити монополію, але зробити її ефективною. Знаєте, як у нас зазвичай відбувається? Кожні півроку — новий план "п'ятирічки".

Тільки ударними темпами виконувати його ніхто не поспішає. З 2016-го в "Укрспирті" змінилися п'ять директорів. Ефективним менеджментом таку ситуація назвати не можна.

Ще п'ять років тому частка тіньового ринку спирту становила 30%, а зараз говоримо про 50%.

Якщо ми залишимо монополію, дуже можливо, що через п'ять років у нас працюватиме один завод, і продаватиме спирт вже не по 300, а по 1000 гривень за декалітр.

Держава повинна не виготовляти спирт, а контролювати якість, видавати ліцензії надійним виробникам, жорстко карати порушників, збирати податки у повному обсязі. Тобто встановлювати чіткі правила гри. А думати, як замінити котли на заводі, повинні бізнесмени.

Хто купуватиме заводи?

Приватизацією "Укрспирту" займатиметься Фонд державного майна України. Моє завдання — успішно підготувати документи підприємства до цього процесу.

Продаж проводитимуть через Prozorro. Нещодавно ми провели технічний аудит і були визначені 4 категорії заводів.

Перша налічує 31 завод, де виробляють харчовий спирт. Друга — 10 підприємств, які можуть виробляти біоетанол, 11 — спирт денатурований.

Решта 29 заводів визначені як промислові майданчики. Робити спирт на них навряд чи будуть, занадто витратно модернізувати виробництво.

Але прямо зараз там вже створена інфраструктура, підведені залізничні колії, є газ, електрика, персонал.

Фактично, на цих місцях можна почати будь-який бізнес. Перше, що спадає на думку, це склади зі зберігання зернових. У бізнесу, впевнений, буде ще більше варіантів, під що їх пристосувати. 

Важливо, що можливість будувати нові спиртзаводи у країні відстрочено — дозвіл на їх відкриття буде видаватися лише з 1 липня 2021 року.

Ці півтора роки потрібні нам для того, аби продати державні спиртзаводи. Як тільки якась компанія першою купить завод і почне виробляти спирт із собівартістю, наприклад, 180-190 гривень за літр, інші зроблять те ж саме. Так працює конкуренція.

Що стосується вигоди для інвестора, то, крім внутрішнього ринку, не потрібно забувати й про експорт.

Україна — аграрна супердержава і активно експортує зерно. Але для будь-якої економіки вигідніше продавати не сировину, а готовий продукт переробки. Це і є спирт, в основі якого наші прекрасні кукурудза та пшениця.

Наприклад, сусідня Польща має понад 100 своїх заводів, але при цьому понад 20 мільйонів декалітрів імпортує. А ми виробляємо за рік 7 мільйонів декалітрів для внутрішнього ринку.

Тобто у нас є величезний потенціал для експорту як мінімум до Польщі. І Україна, як житниця Європи, може з легкістю створювати таку додану вартість. А це і робочі місця для наших людей, і відмінний прибуток до бюджету.

Не можна забувати й про ринок біопалива, який вигідний Україні економічно. Зараз готується законопроект, який повинен закріпити обов'язкове використання до 10% біоетанолу у паливі.

Якщо це станеться, ми на близько 500-600 млн доларів на рік менше будемо купувати в Росії бензину.

Таким чином, в Україні з'явиться можливість стати серйозним виробником біоетанолу. Думаю, тільки близько 20 заводів "Укрспирту" будуть викуплені під ці цілі.

Як підсумок скажу, що настав час нашій державі розпрощатися ще з однією монополією, аби дати дорогу конкуренції та розвитку.

До недавніх пір у світі було лише дві країни з державною монополією на виробництво спирту: Білорусь та Україна.

Дамо Білорусі побути єдиною у цьому списку. А ми підемо шляхом інших сусідніх країн, які вже змусили спиртову галузь працювати на користь бюджету, а не кримінальних кланів.

Дата: 26.12.2019 Источник: www.epravda.com.ua
Зворотній дзвінок
Зворотній дзвінок