Комерціалізація об,єктів інтелектуальної власності - рушійна сила економічного розвитку спиртової галузі
Комерціалізація об,єктів інтелектуальної власності - рушійна сила економічного розвитку спиртової галузі
Національний університет харчових технологій, ректор Українець А.І.,
декан Шиян П.Л.
УкрНДІспиртбіопрод, директор Олійнічук С.Т.
Сьогоднішній світ розвивається в умовах жорсткої конкуренції на ринку наукомістких технологій, товарів і послуг, переходу провідних країн від індустріальних до постіндустріальних економік, формування локальних спільнот та глобального суспільства.
Розвиток економіки, заснованої на інтелекті вимагає підготовки нового покоління дослідників і висококваліфікованих фахівців для забезпечення економіки країни конкурентноздатними науковими розробками і новітніми технологіями.
За роки реформування економіки України вузівська і галузева науки потрапили до негативних факторів, які гальмують ефективний розвиток технічного і економічного прогресу країни, зокрема, це низька інноваційна сприятливість промисловості України, що проявляється в обмеженому попиті вітчизняних підприємств на наукові та науково-прикладні результати діяльності ВНЗ та НДІ і недостатнє бюджетне фінансування наукових досліджень і розробок; низька соціально-економічна привабливість роботи науковців в державних закладах; фізичне та моральне старіння переважної частини матеріально-технічної бази наукових установ.
В результаті за даними Держкомстату за останні 10 років чисельність фахівців, які виконували наукові та науково-технічні роботи у вузівському секторі скоротилася більш, ніж на 60 % і прийняла загрозливий характер для інноваційного розвитку країни та її економічної незалежності.
Практична реалізація стратегічного курсу промисловості на інноваційний розвиток, виведення її на сучасний науково-технічний рівень, притаманний економікам розвинених країн, стримується неадекватним відношенням держави до галузевої науки та її фінансового забезпечення. Ліквідація галузевих інноваційних фондів та обмеження бюджетного фінансування обумовили зменшення обсягів будівництва та впровадження інновацій в промисловість, занепад галузевих інститутів та руйнацію циклу „ідея – дослідження – розробка – трансфер технологій”.
Основним завданням України при входженні до СОТ є забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості, в тому числі і спиртової, яка є однією з найбільш енерго- та ресурсоємних.
Підготовка України до вступу в СОТ і курс на інтеграцію з ЄС висвітлили низку складних проблем, успішне розв , язання яких можливе лише при переведенні підприємств промисловості на інноваційні засади розвитку. Саме тому у найближчій перспективі інноваційної діяльності має бути орієнтація на збільшення частки продукції зі значним ступенем доданої вартості – вітчизняних наукоємних високотехнологічних видів продукції.
Вирішенню цього питання сприяє Указ Президента України № 606/2006 від 11.06.2006р. про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України „Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України”.
Цим рішенням визнані пріоритетні завдання діяльності органів виконавчої влади із забезпечення національної безпеки у науково-технічній сфері, які зокрема передбачають забезпечення інтеграції освіти, науково-технічної сфери та виробництва, як передумови інноваційного розвитку економіки; першочергову реалізацію інноваційних проектів, спрямованих на зниження енергоємності та ресурсовитратності виробництва, що особливо актуально для спиртової галузі – однієї з найбільш енерго- та ресурсоємних в агропромисловому комплексі країни.
Вищенаведеним рішенням Кабінету Міністрів доручено з метою підвищення рівня інноваційної культури суспільства забезпечити здійснення серед різних верств населення, передусім, державних службовців та підприємців, просвітницьких заходів, спрямованих на пропаганду та поширення знань про інноваційну діяльність як передумову забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, стимулювання у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, кооперації підприємств різних форм власності та наукових установ, їх спільне фінансування інвестиційних проектів, вдосконалення структури державного управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу технологій та охорони об , єктів інтелектуальної власності (ОІВ).
Крім того, Кабміном поданий до Верховної Ради законопроект „Про стимулювання інноваційної діяльності та виробництва високотехнологічної продукції в Україні”, який передбачає суттєві податкові пільги шляхом внесення змін в Закони України „Про податок на додану вартість”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про порядок погашення зобов , язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, а також змін до законів України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” та „Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.
З метою вдосконалення системи управління у сфері інноваційної діяльності та активізації такої діяльності Кабміну доручено вжити заходів щодо стимулювання суб , єктів господарювання до проведення патентно-кон , юктурних досліджень з метою пошуку нових технологічних рішень, що забезпечують інноваційне оновлення виробництва та удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності, формуванню цивілізованого обороту об , єктів права інтелектуальної власності, створення сприятливих умов для комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності.
Рівень розвитку будь-якої країни визначається, насамперед, інтелектуальним потенціалом нації, який при відповідних створених державою умовах, в короткий термін дозволяє вийти на міжнародні рубежі у розробці і впровадженні наукомістких енерго- та ресурсозберігаючих технологій.
Слід відмітити, що в Україні наявних обсягів бюджетного фінансування недостатньо для здійснення наукових досліджень світового рівня у багатьох галузях суспільного господарства і спиртової промисловості зокрема.
За кордоном обсяги фінансування наукових досліджень, що забезпечують одержання результатів світового рівня знаходяться в широкому діапазоні від 200 тис. дол. США на одного науковця на рік і вище. У той же час в Україні для науковців, які працюють на харчову галузь цей показник становить у середньому 5-10 тис. грн. і витрачається головним чином на зарплату та незначні витрати на забезпечення досліджень.
Невідповідне фінансування науково-дослідних робіт у спиртовій галузі значною мірою стримує розробку конкурентноздатних наукоємних високотехнологічних розробок, що потребують сучасного вартісного обладнання та приладів.
Інтелектуальна євроінтеграція, без якої неможливе рівноправне входження України до ЄС, вимагає вирішення зазначених проблем в науково-технічній діяльності.
Необхідне удосконалення нормативно-правових засад наукової та науково-технічної діяльності, забезпечення її економічної привабливості, поліпшення дослідно-експериментальної і прикладної бази для здійснення наукових робіт, розроблення нормативно-правової бази для створення та функціонування технопарків, науково-навчальних центрів (ННЦ) та науково-технічних навчальних центрів (НТНЦ).
Це стратегічний напрям реформування науково-технічної діяльності.
Але ж головним важелем технічного і економічного розвитку країни залишається комерціалізація об , єктів інтелектуальної власності.
За рішенням міжгалузевої наради з питань розвитку науки у вищих навчальних закладах України (21.12.06р.) за участю віце-прем , єр Міністра Табачника Д.В. комерціалізація ОІВ є пріоритетом економічного розвитку України.
Тому питання, які стосуються інтелектуальної власності виходять на перше місце в науково-технічному прогресі суспільства, а самі об , єкти права інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, НОУ-ХАУ) відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг і стають таким чином вирішальним фактором економічного розвитку. Будучи введеними до цивільного обороту вони приносять підприємству додатковий прибуток або дозволяють досягти соціального ефекту.
Поставлені на бухгалтерський облік, як нематеріальні активи (НМА) об , єкти інтелектуальної власності суттєво збільшують вартість активів підприємства.
Досвід розвинутих держав світу вказує, що для зайняття домінуючих позицій в світовій економіці ці держави заохочують і стимулюють не тільки науково-технічну, а і впроваджувальну діяльність. В результаті в цих країнах близько 50 % активів підприємств складають права на об , єкти інтелектуальної власності. В той час в Україні цей показник знаходиться на рівні 1 %. Тому у вітчизняних підприємств є великий невикористаний потенціал для докапіталізації промислових об , єктів.
Розробка новітніх технологій не означає, що вони автоматично перетворяться в товар і будуть впроваджені до виробництва. Для цього необхідно розробити оптимальні шляхи їх комерціалізації. Потрібна ефективна система підготовки ОІВ до комерціалізації та механізм введення їх в господарський оборот.
Для комерціалізації ОІВ, які створюються в наукових установах, необхідно мати дієвий механізм залучення до цього процесу виробничників та промисловців.
Вирішенням цих проблем згідно із наказом міністерства освіти і науки України № 533 від 24.06.2004р. займаються підрозділи комерціалізації ОІВ вузів. Основним завданням цих підрозділів є сприяння комерціалізації ОІВ, просування на ринок результатів НДР та НДДКР, залучення інвестицій для науково-технічної діяльності, вирішення юридичних проблем, зокрема пов , язаних із забезпеченням набуття прав на ОІВ та захист прав та інтересів винахідників.
У підґрунті будь-яких інноваційних проектів знаходяться об , єкти права інтелектуальної власності і це визначає комерційну зацікавленість підприємств у питаннях використання та правової охорони ОІВ.
На відміну від великих фірм, середні і невеликі підприємства, до яких належать підприємства спиртової промисловості не мають достатнього фінансування для самостійного створення та доведення до промислового впровадження ОІВ, а також для надбання прав на них. Вони не мають патентно-ліцензійних відділів, що забезпечують створення, правову охорону та комерціалізацію ОІВ. Тому використання інтелектуальної власності на цих підприємствах здійснюється в умовах недостатньої обізнаності. Це не дозволяє в повній мірі використовувати великі переваги, що дає інтелектуальна власність у бізнесі. Крім того, незнання законів, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності, може привести до порушення підприємством чужих прав на ОІВ, що тягне за собою адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Керівники підприємств в сучасних умовах ринкової економіки повинні свідомо використовувати ОІВ для підвищення конкурентоспроможності власного виробництва без порушення прав інтелектуальної власності інших суб , єктів господарювання.
В сучасному високотехнологічному суспільстві використання ОІВ забезпечує значно більший економічний ефект, ніж використання звичайних матеріальних активів, а сама інтелектуальна власність може виступати як самостійний товар. Обсяг світової торгівлі ОІВ у 2006 році наблизився до 150 млрд. доларів США.
Величезний обсяг інтелектуальної власності в Україні ще не залучений до господарського обігу і є значним резервом економічного зростання вітчизняної промисловості, в тому числі і спиртової.
За оцінками фахівців розміри нематеріальних активів, не залучених до обороту в харчовій промисловості становлять 50-60 % від вартості матеріальних активів.
Таким чином залишається великий резерв для докапіталізації підприємств без істотних витрат з боку власника. В разі, коли завдання докапіталізації не ставиться, цей резерв доцільно використовувати для оптимізації оподаткування.
Керівники підприємств повинні приділяти постійну увагу проблемам нематеріальних активів. В разі, коли на підприємстві не зареєстровані права на інтелектуальну власність, це може зробити конкурент і пред , явити претензії у зв , язку із незаконним використанням ОІВ. В результаті за рішенням суду прийдеться відшкодовувати не тільки матеріальні втрати, а і моральні збитки власника ОІВ або зупинити виробництво продукції, виробленої з використанням ОІВ (Цивільний кодекс України, книга 4).
Досвід останніх років показав, що незаконне використання інтелектуальної власності є підґрунтям для такого небезпечного явища, як рейдерство. Залучення НМА до господарського обороту повинно стати стратегічним завданням сучасного підприємства.
Згідно з угодою TRIPS про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності нерезидентам в Україні забезпечуються рівні права на ринку нематеріальних активів. Отримуючи доступ до вітчизняних науково-технічних розробок такі фірми реєструють ОІВ і інвестують власний бізнес за рахунок ліцензійних платежів українських підприємств. Таке становище зменшує рефінансування вітчизняної науки.
Комерціалізація ОІВ дозволяє збільшити капіталізацію підприємства за рахунок залучення в оборот НМА, організувати безпеку бізнесу за рахунок недопущення встановлення прав конкурентів на ОІВ, оптимізувати оподаткування підприємства.
Кінцевим результатом інноваційної діяльності є впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво.
Ефективність такої діяльності залежить від ефективної співпраці науковців та виробничників, їх зацікавленості в кінцевому результаті.
Необхідно створити такі умови, які б стимулювали керівників підприємств залучати інтелектуальний капітал як вирішальний фактор економічного зростання підприємства.
Інтелектуальний капітал визначає конкурентоспроможність економічної системи і формується із двох складових. По-перше, це – нематеріальні активи – патенти, ліцензії, авторські права тощо. По-друге, це – сума технічних знань, навичок, творчих здібностей, виробничого досвіду, секретів виробництва та комерційної таємниці (НОУ-ХАУ), якими володіють працівники підприємства.
Об , єкти інтелектуальної власності стають привабливими для виробництва тільки тоді, коли вони готові до впровадження на даному виробництві з урахуванням його технічних і технологічних можливостей.
Основною умовою комерціалізації ОІВ є наявність відповідної нормативно-технічної документації – технічних умов, технологічних регламентів та інструкцій, рецептур, конструкторської документації, яка відноситься до ОІВ у формі НОУ-ХАУ і розробляється з урахуванням специфіки окремого підприємства або групи підприємств за участю провідних фахівців галузі.
Об , єднання патентів на винаходи та відповідної НТД являє собою пакет ОІВ, готовий до комерціалізації. Вартість такого пакету значно перевищує вартість самого винаходу і надає мотивацію творчої праці виробничників, стає суттєвим важелем прискорення економічного розвитку суспільства, працює на його економічну незалежність.
Продаж ліцензій також є ефективним шляхом впровадження інноваційних технологій у виробництво. Доходами від продажу ліцензій юридичні або фізичні особи покривають свої витрати на наукові дослідження.
Комерціалізація ОІВ в спиртовій галузі дає змогу інвестувати розробку інноваційних технологій без залучення бюджетних коштів, що дозволило виконати державну програму „Етанол”, створену за наказом президента України і прийняту постановою Кабінету Міністрів № 1044 від 04.07.2000р.
Так за останній час без залучення бюджетних коштів розроблені унікальні енерго- та ресурсозберігаючі технології, які дозволяють спиртовій галузі зменшити витрату енергоносіїв в середньому на 60 тис. тон умовного палива та заощадити до 15 тис. тон вуглеводвмісної сировини на рік.
Налагоджено виробництво вітчизняного наукоємного обладнання брагоректифікаційних комплексів для спиртових заводів, що зруйнувало монополію Росії та перетворило Україну із імпортера цього обладнання в експортера.
Розроблені технології виробництва технічного та денатурованого спирту, спирту ректифікованого денатурованого для парфумерно-косметичної продукції; технічних рідин в потоці ректифікації; сирцю високооктанової кисневмісної добавки до бензинів, а також сирого спирту. Проведені науково-дослідні та впроваджувальні роботи дозволили розробити обладнання та технології виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (паливний біоетанол).
Для зменшення негативного впливу різкого подорожчання енергоресурсів в УкрНДІспиртбіопрод розроблено технологію енергоавтономності виробництва біоетанолу за рахунок використання відходів як сировини для продукування біогазу, а на його базі з використанням когенерації 100 % -вим забезпеченням технологічною парою і електроенергією для власних потреб.
Створення такої технології має стратегічне значення для розвитку спиртової галузі, оскільки дає змогу суттєво зменшити собівартість біоетанолу та зробити його ще більш економічно привабливим, раціонально використати відходи, зменшити залежність України від імпорту нафти, нафтопродуктів та газу та вирішити питання екологічної безпеки спиртового виробництва.
Ці роботи дозволяють завантажити вільні виробничі потужності спиртових заводів, розширити асортимент товарної продукції, створити додаткові робочі місця, зменшити соціальне напруження в регіонах розташування спиртових заводів, скоротити енергозалежність України та знизити енерго- та ресурсоємність її національного продукту, підвищити конкурентоспроможність спиртової галузі в цілому, що особливо важливо при входженні України до СОТ.
