Чи звільняється від сплати акцизного зборупідприємство, що вироблятиме альтернативний вид палива
Чи звільняється від сплати акцизного зборупідприємство, що вироблятиме альтернативний вид палива
Підприємство має намір запровадити виробництво альтернативного виду палива на основі сумішей із бензинів. Чи буде звільнятися таке підприємство від сплати акцизного збору? Якщо звільняється, то за яких умов та які нормативні акти це регламентують?
Законом України від 11.07.96 № 313/96 "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" встановлено перелік підакцизної продукції та ставки акцизного збору на неї відповідно до кодів виробів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (далі - ГС). До цього переліку підакцизної продукції включено різні види нафтопродуктів, що визначаються за ГС у товарній групі 271000: легкі дистиляти, спеціальні бензини, бензини моторні (бензини авіаційні, паливо бензинове реактивне, інші легкі фракції), середні дистиляти, гас (керосин), бензини моторні сумішеві, бензини моторні різних марок та важкі дистиляти. Відповідно до кодів за ГС на ці види підакцизних нафтопродуктів встановлено ставки акцизного збору у визначених розмірах. Коди за ГС можуть визначатися торгово-промисловими палатами на підставі експертиз. Згідно із Декретом КМУ від 26.12.92 № 18-92 "Про акцизний збір" дата виникнення податкових зобов'язань з продажу нафтопродуктів визначається по даті тієї події, яка відбувається раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються;
або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 24.12.02 №347-ІУ до Закону України від 24.10.02 №195-ІУ "Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво та обіг підакцизних товарів", з 1 січня 2003 р. до 1 січня 2004 р. встановлено на бензини моторні (ГСТУ 320.00149943.015-2000) сумішеві з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок за ТУУ 30183376.001 або етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ) А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек ставку акцизного збору у розмірі 60 євро за 1000 кг. На бензини моторні А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, Л-96, А-98 та інших марок акцизна ставка встановлена у такому ж розмірі. Ці зміни спрямовані на ліквідацію умов для фальсифікованої заміни (за документами) одних бензинів іншими і ухилення від сплати акцизного збору, а також на відпрацювання механізму контролю за виробництвом і реалізацією бензинів.
Законом України від 24.10.02 № 195-ГУ регламентовано віднесення до конкретної нормативної документації як самих бензинів моторних сумішевих (ГСТУ 320.00149943.015-2000), так і високооктанових кисневмісних добавок (ТУУ 30183376.001). З І січня 2004 р. на бензини моторні сумішеві з вмістом не менш як 5% високооктанових кисневмісних добавок (далі - ВКД) або етил-трет-бутилового ефіру (далі- ЕТБЕ) ставка акцизного збору передбачається в розмірі 30 євро за 1000 кг. Це покликано забезпечити стимулюючий пріоритет акцизної ставки та споживчої ціни на бензини моторні сумішеві з вмістом ВКД або ЕТБЕ порівняно з іншими бензинами (ставка акцизного збору на бензини моторні сумішеві з вмістом не менше 5% ВКД або ЕТБЕ передбачається вдвічі меншою від акцизної ставки (60 євро) на інші бензини моторні). Згідно із змінами, внесеними цим Законом до Закону від 11.07.96 № 313/96, ставку в розмірі 30 євро за 1000 кг можуть застосовувати при виробництві бензинів моторних сумішевих з вмістом ВКД або ЕТБЕ не менш як 5% виключно ті нафтопереробні підприємства, які визначить Кабінет Міністрів України. 17 січня 2000 р. постановою № 47 Кабінет Міністрів України затвердив перелік нафтопереробних підприємств, що можуть виробляти бензини моторні сумішеві. До цього переліку увійшли лише ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", ВАТ "НПК-Галичина", ВАТ "Одеський НПЗ", ЗАТ "Укртатнафта" та ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез". Також цією постановою затверджено й перелік 25 державних спиртових підприємств, які можуть виробляти високооктанові кисневмісні добавки до бензинів.
Крім цього, постановою Уряду від 04.07.2000 № 1044 затверджено програму "Етанол". Ця програма передбачає розширення використання етилового спирту як енергоносія та сировини для промисловості і покликана забезпечити організацію нових та переорієнтацію існуючих виробництв на використання продуктів переробки відновної сільськогосподарської сировини - етилового спирту та його похідних. Реалізація програми має здійснюватися в 2 етапи. Перший етап - (2000 - 2005 роки) - організація виробництва ВКД до бензинів та ЕТБЕ, технічного спирту, етилену, ацетону, етилацетату, стиролу. Для виробництва високооктанових бензинів нафтопереробні підприємства використовують ряд добавок. Однією з них є ЕТБЕ (етилтретбутиловий ефір) - продукт реакції етилового та ізобутилового спиртів. Для виробництва підприємствами ЕТБЕ необхідно мати власні джерела ізобутилену (установки з виробництва). Виробництво ЕТБЕ потребує значної кількості технічного етилового спирту.
Використання етилованих бензинів провокує підвищене спрацювання двигуна, забруднення навколишнього середовища. Згідно з ТНЗЕД (група 27 "Топливо минеральное, нефть и продукти их перегонки; битоминозные вещества; воск минеральный) автомобільні бензини розподіляються на етиловані та неетиловані. Бензини моторні, які мають вміст свинцю не більше 0,013 г/л, кваліфікуються за кодом ТНЗЕД 271000330, є неетилованими. Бензини моторні, що мають вміст свинцю більше 0,013 г/л, кваліфікуються за кодом ТНЗЕД 271000350, є етилованими. Застосування в Україні ВКД або ЕТБЕ до бензинів дозволить значно поліпшити екологічний стан, особливо у великих містах, за рахунок зменшення вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих автомобільних газах і допоможе виконати зобов'язання щодо відмови до 2005 року від виробництва та застосування етилованого бензину, яке Україна взяла на себе на IV Конференції міністрів охорони навколишнього середовища країн - членів Європейського Союзу.
Постановою від 01.10.99 № 1825 Кабінет Міністрів України затвердив Програму поетапного припинення використання етилованого бензину в Україні. Програма підготовлена з метою виконання Загальноєвропейської стратегії поступового припинення використання етилованого бензину та Протоколу про важкі метали до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Виконання Програми намічено завершити до 2004 р. На третьому останньому етапі (до 1 січня 2004 р.) планується:
реконструювати установки і ввести виробничі потужності, пов'язані з виробництвом високооктанового неетилованого бензину, що дасть змогу припинити випуск етилованого бензину;
організувати здійснення контролю за дотриманням екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі.
Згідно із Законом України від 11.07.96 № 313/96 ставки акцизного збору та ставки специфічного ввізного мита на бензин моторний (2710 00 350), що містить тетраетилсвинець, збільшуються в 1,5 раза.
Стосовно ще одного аспекту переробки низькооктанових бензинів у високооктанові і змішування різних товарних бензинів, особливо якщо це здійснюється не в умовах нафтопереробних заводів. Відповідно до роз'яснень Держстандарту України процес змішування товарних бензинів з іншими товарними бензинами та їх компонентами, присадками, з метою отримання високооктанових бензинів можна вважати виробництвом за умови проведення комплексу наступних робіт:
- наробити дослідну партію бензинів та провести кваліфікаційні випробування;
- провести токсикологічні дослідження та отримати висновок Головного санітарного лікаря;
- розробити технологічний регламент на виробництво;
- здійснити постановку на серійне виробництво згідно з ГОСТ 15.001-88 "Система разработки и постановки продукции на производство. Продукция производственно технического назначения".
Виготовлений автомобільний бензин має відповідати вимогам діючої в Україні нормативній документації (ГОСТ 2084-77 або ТУ У 00149943.501-98 та ін.).
Держстандартом України створена мережа органів по сертифікації продукції і послуг - центрів стандартизації, метрології і сертифікації та випробувальних лабораторій. Перелік продукції, що підлягає сертифікації, в який увійшли і нафтопродукти, затверджено наказом Держстандарту від 30.06.93 № 95 "Про введення обов'язкової сертифікації продукції в Україні". Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 № 1442, передбачено, що продукція, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, повинна мати сертифікат відповідності або його копію чи свідоцтво про визнання іноземного сертифіката, видані в установленому порядку.
Відповідно до чинних нормативних документів ГОСТ 15.302-81 "Постановка на производство продукции, ранее освоенной на других предприятиях" та ГОСТ 15.001-73 "Разработка й постановка продукции на производство" для визначення процесу отримання продукції, як виробництва, необхідно документально оформити поставку продукції на виробництво, провести відповідні випробування та сертифікацію продукції. Є однозначною також і позиція Держнафтогазпрому з цього питання - виробництво високооктанових бензинів з низькооктанових шляхом змішування з високооктановою добавкою в умовах автозаправних станцій або нафтобаз без відповідного документального оформлення, належних випробувань та при відсутності сертифікатів відповідності продукції не відповідає вимогам діючої нормативної документації, тобто є неправомірним. Через відсутність належних умов для змішування компонентів і контролю за якістю готової суміші не виключається можливість реалізації бензинів з відхиленням від вимог технічних умов. Виробництво якісних бензинів методом змішування компонентів можливе лише в умовах нафто- та газопереробних заводів.
І ще один аспект щодо класифікації переробки низькоок-танових бензинів у високооктанові. Статтею 18 Закону України від 05.02.92 № 2097-ХІІ "Про Єдиний митний тариф" передбачено, що країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці. Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:
- декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;
- у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менше як 50 відсотків.
Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:
- щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;
- підготовка товарів для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);
- прості складальні операції;
- змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вхідних складових.
Консультант
